Це майже рефлекс: дитина каже «Мені зле» — і ваша рука миттєво тягнеться до чола. Як батьки, ми постійно уважні до будь-яких змін у самопочутті дитини — і помітних, і ледь відчутних.
Один із перших показників, про який ми думаємо, — температура тіла. Багато батьків вимірюють її вдома. Педіатри також перевіряють температуру разом з іншими важливими показниками: артеріальним тиском, частотою серцевих скорочень і частотою дихання.
Разом ці чотири життєві показники дають важливу інформацію про те, як працює організм дитини. Якщо один або кілька з них виходять за межі норми, це може свідчити про проблеми зі здоров’ям.
Важливо пам’ятати, що нормальні значення життєвих показників можуть суттєво відрізнятися залежно від віку дитини та інших чинників. Наприклад, у немовляти частота серцебиття значно вища, ніж у 12-річної дитини — і в обох випадках це може бути нормою.
Хоча деякі життєві показники можна вимірювати вдома, в більшості випадків не потрібно регулярно їх контролювати. Педіатри загалом сходяться на думці, що життєві показники стають важливими лише тоді, коли дитина погано почувається і водночас показники виходять за межі норми.
Життєві показники: що вони означають?
Розуміння того, що саме показує кожен життєвий показник, допомагає батькам почуватися впевненіше та спокійніше, особливо коли дитина почувається зле.
Що таке температура тіла?
Температура тіла показує, наскільки добре організм дитини регулює тепло. За це відповідає частина мозку, яка називається гіпоталамус. Зазвичай температура залишається в межах норми, якщо дитина не хвора або не перебуває під впливом зовнішніх чинників. Більшість батьків вимірюють температуру вдома за допомогою термометра. Існують різні типи термометрів (цифрові, вушні, лобні тощо), тому важливо правильно користуватися приладом, щоб отримати точний результат. Завжди дотримуйтесь інструкцій виробника.
Що таке артеріальний тиск?
Артеріальний тиск —це один із показників здоров’я серця та судин. Він відображає силу, з якою кров тисне на стінки артерій під час роботи серця. Артеріальний тиск вимірюють у вигляді двох чисел:
● систолічний тиск (верхнє число) —тиск у артеріях у момент скорочення серця;
● діастолічний тиск (нижнє число) —тиск у період розслаблення серця між ударами.
Для вимірювання тиску вдома потрібна спеціальна манжета для вимірювання артеріального тиску. Проте в більшості випадків дітям достатньо вимірювати тиск під час планових оглядів у педіатра.
Що таке частота серцевих скорочень?
Частота серцевих скорочень (пульс) — це кількість ударів серця за одну хвилину. Щоб визначити пульс дитини, можна намацати його (наприклад, на зап’ясті або шиї) і порахувати удари протягом хвилини. Пульс у дітей може змінюватися залежно від віку, рівня активності та емоційного стану — він швидший під час руху або хвилювання та повільніший у стані спокою чи сну.
Що таке частота дихання?
Частота дихання —це кількість вдихів і видихів за одну хвилину. Вона показує, наскільки ефективно працюють легені. Щоб виміряти частоту дихання у дитини, можна:
● порахувати кількість дихальних рухів за 1 хвилину, або
● порахувати дихання за 30 секунд і помножити отримане число на два.
Найкраще вимірювати дихання, коли дитина спокійна або спить, адже фізична активність чи плач можуть тимчасово підвищити частоту дихання.
Життєві показники немовлят (від народження до 12 місяців)
У немовлят частота серцевих скорочень і дихання значно вища, ніж у старших дітей та дорослих. Це нормально й пов’язано з тим, що організм дитини ще перебуває на етапі розвитку. У перші місяці життя м’язи — зокрема серцевий м’яз і м’язи, що беруть участь у диханні, — ще недостатньо сформовані. Тому серце і легені працюють інакше, ніж у дорослих, щоб забезпечити потреби організму.
Серцевий м’яз немовляти можна уявити як гумку. Чим сильніше гумка розтягується, тим потужніше вона скорочується. У немовлят серцеві м’язові волокна ще не можуть добре розтягуватися, тому серце компенсує це швидшим ритмом, щоб підтримувати нормальний кровообіг.
У результаті:
● пульс у немовлят природно швидший;
● ритм серця може бути дещо нерівномірним, особливо під час сну або годування.
У міру росту дитини серцевий м’яз стає сильнішим і еластичнішим. Це дозволяє серцю ефективніше перекачувати кров, і потреба у високій частоті скорочень поступово зменшується.
Коли низький пульс може бути приводом для занепокоєння?
Якщо частота серцевих скорочень у немовляти нижча за вікову норму, це може потребувати додаткового медичного обстеження. Такий стан називається брадикардія. Можливі причини брадикардії у немовлят:
● недостатній рівень кисню;
● знижена температура тіла (переохолодження);
● побічна дія деяких лікарських засобів;
● вроджені вади серця.
Лікарі завжди оцінюють пульс у поєднанні із загальним станом дитини, її поведінкою та іншими симптомами.
Середні показники життєвих функцій у немовлят
Значення можуть дещо відрізнятися у різних дітей, але загалом вважаються нормальними такі показники:
Частота серцевих скорочень:
● новонароджені – 1 місяць: 90-190 уд./хв
● 1–12 місяців: 90–180 уд./хв
Частота дихання:
● 30–60 дихальних рухів за хвилину
Температура тіла:
● приблизно 37 °C (незначні коливання є нормальними)
Артеріальний тиск у немовлят
Артеріальний тиск у немовлят вимірюють рідше і зазвичай лише під час медичних оглядів або за показаннями. Орієнтовні вікові норми:
● Неонатальний період (від 96годин до 1 місяця): 67–84 мм рт. ст. (систолічний) / 31–45 мм рт. ст. (діастолічний)
● Немовлята (1–12 місяців): 72–104 мм рт. ст. / 37–56 мм рт. ст.
Життєві показники дітей раннього віку (1–2 роки)
Після досягнення 1 року життєві показники дитини поступово наближаються до показників старших дітей і дорослих. Це відбувається завдяки подальшому розвитку серця, легень і нервової системи. Для здорових дітей віком від 1 до 2 років типовими вважаються такі показники:
● частота серцевих скорочень: 82-140 уд./хв
● частота дихання: 22–37 дихальних рухів за хвилину
● артеріальний тиск:
o систолічний (верхнє число): 86–106 мм рт. ст.
o діастолічний (нижнє число): 42–63 мм рт. ст.
● температура тіла: приблизно 37°C (незначні коливання є нормальними)
Тимчасове підвищення пульсу та частоти дихання під час активності, збудження або плачу є нормальним явищем. Під час сну або відпочинку ці показники, навпаки, знижуються.
Життєві показники дітей дошкільного віку (3–5 років)
У віці від 3 до 5років життєві показники дитини поступово наближаються до показників старших дітей і дорослих у міру розвитку серця, легень та нервової системи. Для здорових дітей дошкільного віку типовими вважаються такі показники:
● частота серцевих скорочень: 70-130 уд./хв
● частота дихання: 20–28 дихальних рухів за хвилину
● артеріальний тиск:
o систолічний (верхнє число): 89–112 мм рт. ст.
o діастолічний (нижнє число): 55 – 75 мм рт. ст.
● температура тіла: приблизно 37°C (незначні коливання є нормальними)
Під час активної гри, хвилювання або стресу пульс і частота дихання можуть тимчасово підвищуватися, а під час відпочинку чи сну — знижуватися.
Життєві показники дітей шкільного віку (6–11 років)
У віці від 6 до 11 років життєві показники дитини стають більш стабільними та ще більше наближаються до дорослих значень. Це пов’язано з активним ростом і розвитком серцево-судинної та дихальної систем. Для здорових дітей шкільного віку типовими вважаються такі показники:
● частота серцевих скорочень: 60– 118 уд./хв
● частота дихання: 14-25 дихальних рухів за хвилину
● артеріальний тиск:
o систолічний (верхнє число): 97–120 мм рт. ст.
o діастолічний (нижнє число): 57–80 мм рт. ст.
● температура тіла: приблизно 37°C (допустимі незначні коливання)
Під час фізичної активності, хвилювання або стресу пульс і частота дихання можуть тимчасово підвищуватися, а під час відпочинку чи сну — знижуватися.
Життєві показники підлітків (від 12 років і старше)
Починаючи приблизно з 12 років, життєві показники підлітків у більшості випадків уже практично не відрізняються від показників дорослих. До цього віку серцевий м’яз і дихальна мускулатура розвиваються майже до дорослого рівня. Для здорових підлітків типовими вважаються такі показники:
● частота серцевих скорочень: 60–100уд./хв
● частота дихання: 12–20 дихальних рухів за хвилину
● артеріальний тиск:
o систолічний (верхнє число): 110–131 мм рт. ст.
o діастолічний (нижнє число): 64–83 мм рт. ст.
● температура тіла: приблизно 37°C (незначні коливання є нормальними)
Показники можуть змінюватися залежно від фізичної активності, стресу, емоційного стану та гормональних змін. Саме тому лікарі оцінюють життєві показники підлітків у комплексі з загальним самопочуттям і симптомами.
Що впливає на температуру тіла у дітей?
Температура тіла дитини може змінюватися протягом дня. Незначні коливання є нормальними й можуть бути пов’язані з:
● фізичною активністю;
● купанням;
● змінами погоди або температури в приміщенні;
● гормональними змінами;
● часом доби.
Для дітей і дорослих середня температура тіла становить близько 37 °C, але її незначні відхилення є фізіологічними
Коли підвищена температура вважається лихоманкою?
Температура 38°C і вище вважається лихоманкою. Найчастіше це ознака того, що імунна система реагує на вірусну або бактеріальну інфекцію. У деяких випадках висока температура може бути наслідком перегрівання або теплового удару, що потребує невідкладної медичної допомоги.
Коли варто хвилюватися через лихоманку?
● температура понад 40 °C може свідчити про серйозний стан і потребує негайної консультації лікаря;
● діти до 3 місяців повинні бути оглянуті лікарем при будь-якому підвищенні температури;
● у дітей старшого віку багато випадків лихоманки можна контролювати вдома, якщо дитина активна, п’є достатньо рідини та не має тривожних симптомів.
Хоча лихоманка викликає дискомфорт, вона має й захисну функцію, допомагаючи організму боротися з інфекцією.
Низька температура тіла
Температура нижче 35 °C також може бути небезпечною, особливо у немовлят. Вона може свідчити про серйозну інфекцію або інші порушення. Іноді знижене значення з’являється через:
● неправильне використання термометра;
● невідповідний спосіб вимірювання.
Якщо ви впевнені, що показник правильний, обов’язково зверніться до педіатра.
Як спосіб вимірювання впливає на результат?
Температуру тіла можна вимірювати в різних ділянках, і порогові значення лихоманки відрізняються залежно від методу:
● під пахвою (аксилярно): понад 37,2°C;
● у вусі (тимпанічно): понад 37,5°C (не рекомендовано дітям до 6 місяців);
● у роті (орально): понад 37,5 °C;
● ректально: понад 38 °C (найточніший метод для немовлят).
Високий і низький артеріальний тиск у дітей
Підвищений або знижений артеріальний тиск у дітей трапляється набагато рідше, ніж у дорослих, і зазвичай має інші причини. На відміну від дорослих, у дітей майже не буває підвищеного тиску через накопичення холестерину в судинах (атеросклероз). Тому відхилення артеріального тиску у дітей частіше викликають занепокоєння, особливо в молодшому віці.
Чому артеріальний тиск особливо важливий у маленьких дітей?
Чим молодша дитина, тим уважніше лікарі ставляться до показників артеріального тиску. У немовлят і дітей раннього віку відхилення можуть свідчити про проблеми з серцем, легенями або нирками. Можливі причини підвищеного артеріального тиску у немовлят:
● бронхолегенева дисплазія (хронічне захворювання легень);
● коарктація аорти (звуження аорти);
● захворювання нирок, зокрема стенозниркової артерії;
● пухлина Вільмса (рідкісна пухлина нирок).
У дітей шкільного віку підвищений артеріальний тиск найчастіше пов’язаний із надмірною масою тіла або ожирінням.
Що означає низький артеріальний тиск?
Низький артеріальний тиск (гіпотензія) зазвичай визначається як тиск, що є приблизно на 20 мм рт. ст. нижчим, ніж середній показник для дитини. Поширені причини гіпотензії:
● крововтрата;
● сепсис (важка інфекція);
● тяжка алергічна реакція (анафілаксія).
Діти з такими станами зазвичай виглядають серйозно хворими. Якщо ж дитина почувається добре й активна, дещо нижчі показники тиску часто є варіантом норми і не потребують втручання. Сильне зневоднення також може призводити до зниження артеріального тиску. Якщо низький тиск супроводжується ознаками інфекції, зневоднення або загального погіршення стану, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.
Зв’язок між тиском, пульсом і диханням
Артеріальний тиск, частота серцевих скорочень і частота дихання тісно пов’язані між собою. Серце перекачує кров до легень, де вона насичується киснем, а потім доставляє кисень до тканин організму. Якщо організм отримує недостатньо кисню, він намагається компенсувати це:
● прискоренням серцебиття;
● прискоренням дихання.
Що впливає на артеріальний тиск у дітей?
Артеріальний тиск дитини може тимчасово підвищуватися через:
● стрес або тривогу;
● фізичне навантаження.
Такі короткочасні зміни зазвичай не є небезпечними. Стійко підвищений артеріальний тиск (а не одноразове підвищення) може свідчити про захворювання, найчастіше — патологію нирок. Якщо педіатр має сумніви, наступним кроком зазвичай є аналізи крові для оцінки функції нирок. Знижений тиск, навпаки, зазвичай не викликає занепокоєння, якщо дитина не має інших симптомів захворювання.
Що впливає на частоту серцевих скорочень у дітей?
Частота серцевих скорочень (пульс) у дітей може тимчасово підвищуватися з багатьох причин —подібно до того, як це відбувається у дорослих. Найпоширеніші з них:
● тривога або хвилювання;
● зневоднення;
● фізичне навантаження;
● підвищена температура тіла (лихоманка);
● захворювання;
● стрес.
Такі зміни зазвичай є короткочасними й минають після усунення причини (відпочинок, пиття рідини, зниження температури).
Коли прискорений пульс може бути небезпечним?
Дуже швидкий пульс може свідчити про порушення серцевого ритму. Якщо частота серцебиття настільки висока, що її важко або неможливо порахувати, це є сигналом негайно звернутися по медичну допомогу.
А якщо пульс занадто повільний?
Низька частота серцевих скорочень може бути варіантом норми, особливо у фізично активних або спортивних дітей. Водночас у деяких випадках повільний пульс також може вказувати на можливі порушення серцевого ритму. Якщо у вас виникають сумніви, запитання або ви помічаєте інші тривожні симптоми (млявість, запаморочення, слабкість), обов’язково проконсультуйтеся з педіатром.
Що впливає на частоту дихання у дітей?
Як і частота серцевих скорочень, частота дихання у дітей може дещо змінюватися протягом дня залежно від того, що робить дитина. Тимчасові відхилення від норми є допустимими. Також цілком нормально, що під час сну діти дихають повільніше, ніж у стані неспання.
Причини підвищеної частоти дихання
Прискорене дихання у дітей може спостерігатися з таких причин:
● тривога або хвилювання;
● бронхіальна астма;
● фізичне навантаження;
● підвищена температура тіла (лихоманка);
● респіраторні інфекції.
У більшості випадків частота дихання нормалізується після усунення причини (відпочинок, зниження температури, лікування інфекції).
Причини зниженої частоти дихання
Уповільнене дихання може мати потенційно серйозні причини, зокрема:
● випадкове проковтування лікарських або інших речовин;
● побічні дії медикаментів;
● судомний напад;
● «виснаження» після тривалих труднощів із диханням (наприклад, після нападу астми або респіраторної інфекції).
Якщо ви підозрюєте будь-яку з цих причин, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу. Дитина, яка виглядає хворою та при цьому дихає повільно, потребує термінового медичного огляду. Якщо ж частота дихання нижча за середню, але дитина почувається добре, активна і не має інших симптомів, зазвичай це не є приводом для занепокоєння.
Коли звернутися до лікаря
Якщо життєві показники дитини суттєво відрізняються від норми, варто проконсультуватися з лікарем. Водночас важливо пам’ятати: цифри самі по собі не завжди означають небезпеку — вирішальне значення має загальний стан дитини.
На що звернути увагу вдома
● Дихання: порахуйте, як часто піднімається і опускається грудна клітка.
● Пульс: можна намацати на внутрішньому боці руки, ближче до ліктьового згину.
● Артеріальний тиск: вимірюється манжетою відповідного розміру (доросла манжета може давати неправильні показники у дітей).
Якщо дитина активна, поводиться як зазвичай і почувається добре, поодиноке відхилення показників зазвичай не є екстреним, але може потребувати консультації лікаря. Якщо під час вимірювання дитина була збуджена або плакала, варто повторити вимірювання, коли вона заспокоїться.
Коли потрібно діяти негайно
Зверніться до лікаря без зволікань, якщо:
● температура тіла перевищує 40°C;
● життєві показники виходять за межі норми і дитина виглядає хворою (млява, сонлива, сплутана);
● з’являються виражені зміни кольору шкіри (блідість або синюшність).
Головне для батьків
Життєві показники —це частина загальної картини, але поведінка й самопочуття дитини часто говорять більше за цифри. Якщо педіатр не рекомендував інакше, немає потреби постійно контролювати показники у здорової дитини. І якщо ви все ж таки не впевнені або маєте сумніви, ви завжди можете записатися на прийом до наших педіатрів, щоб отримати професійну оцінку та спокій.
.svg){kind=small}
